Пожертвувати Всі внески будуть направлені на розвиток галузі

Як виглядає професійний ринок індустрії краси


Подивіться, як виглядає сегмент професійних салонних послуг в Україні сьогодні.

  1. У суспільстві сформовано легковажне ставлення до салонів краси: вважається, що салони краси - це іграшка для дружин і дочок заможних чоловіків і батьків; що в салон краси можна не прийти, чи не попередити, можна запізнитися; вважається, що майстер, що працює вдома, якого «порадила подружка» - безпечніший, ніж салон краси, в той час, як такі майстри працюють в умовах повної відсутності безпеки надання послуг.
  2. Ринок нелегально працюючих майстрів-надомників, яких ніхто не перевіряє - перевищує ринок професійних салонів краси та косметологічних центрів в сотні разів.
  3. Не існує законодавчої бази, яка дає визначення, що таке салон краси.
  4. Не існує законодавчої бази, яка регламентує роботу салонів краси або вона застаріла (вимоги до приміщень, вимоги до безпеки, вимоги до кваліфікації персоналу по кожній професії, ліцензування).
  5. У довіднику професій немає цілої низки спеціальностей (подолог, косметолог, спеціаліст з нарощування вій, тощо).
  6. Немає законодавчої бази, яка регулює ринок навчальних центрів з підготовки фахівців різних напрямків для б'юті-індустрії. Хто завгодно може вчити кого завгодно й видавати «Сертифікат» від свого імені. Це сприяє збільшенню ринку майстрів-надомників. Більше 90% навчальних центрів прямо або побічно рекомендують учням працювати вдома «на себе». Решта 10% виглядають білими гавами на ринку.
  7. Багато власників салонів краси, розчарувавшись в цьому бізнесі або не маючи наміру розвивати його, здають кабінети в оренду. Це збільшує кількість майстрів, які вважають, що робота в салоні - «нижче їх гідності». Адже можна всього за 1000-2000-5000 грн. зняти кабінет «в салоні» і «працювати на себе». Клієнти, в свою чергу, вважають, що такий «салон краси-комуналка» – це норма, й «всі салони такі».
  8. Намагаючись оптимізувати оподаткування, багато салонів використовує роботу з персоналом через оформлення їх як ФОП та укладення договору-суборенди. Такий формат роботи розвалює ринок б'юті-підприємств. Якщо майстер не працює в штаті салону офіційно, він не ототожнює себе з салоном, не тримається за місце, не виконує правила та справедливо вважає, що нічого салону «не винен».
  9. Велика кількість дистриб'юторів, розуміючи, що ринок майстрів, які працюють вдома - незрівнянно більше ринку професійних салонів і косметологічних центрів, продають профпродукти та оснащення всім без винятку. І таким чином, сприяють процвітанню ринку майстрів-надомників і оренди, нівелюючи саму ідею професійної послуги, наданої професійним підприємством. Дистриб'ютори, які продають тільки в салони і клініки - виглядають білими воронами та свідомо знаходяться в програшному положенні на ринку.
  10. Небажання держави регулювати роботу галузі в сукупності з недосконалістю трудового законодавства, а також вільна робота надомників-нелегалів, яким нічого й ніхто не загрожує - створюють умови, при яких салони краси свідомо йдуть від легалізації бізнесу в тінь. Не тому що не хочуть працювати легально, а тому що: а) бояться; b) вважають, що «один в полі не воїн», якщо так роблять всі, то який сенс бути «правим» - все одно ніхто не оцінить. Ні клієнти, ні держава, ні майстри, ні дистриб'ютори.

В результаті виникає замкнуте коло, розірвати яке не видається можливим. Кожен учасник ринку вважає, що він має рацію. А якщо він не правий - то це тому що інші теж не праві. Майстри справедливо кажуть: я хочу працювати в салоні, але де вони, легальні салони? Дистриб'ютори кажуть: ми працюємо з майстрами, вони надають послуги, а ким і як все це регулюється - не наша справа. Власники салонів кажуть: все дуже погано, але змінюватися ми не будемо, адже в країні й на ринку не існує порядку.

Між тим, так вважають не всі власники салонів. Отже ми спробуємо зробити хоча б деякі кроки задля розвитку сегменту професійних салонних послуг в Україні. Приєднуйтесь!

Рекомендованные публикации